Комунальним послугам змінюють статус

Кабінетом Міністрів розроблено та зареєстровано у ВР під No4563а проект Закону «Про житлово-комунальні послуги», який покликаний системно вдосконалити законодавче регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Пропонуємо аналіз законопроекту

Не зважаючи на військовий стан, в якому вже понад три місяці живе Україна та функціонує державний апарат, Президентом України Петром Порошенком, Кабінетом Міністрів та Верховною Радою все ж таки здійснюються певні кроки, направлені на зміну принципів регулювання суспільних відносин в сфері житлово-комунального господарства.

Експертами, суспільством та виконавцями житлово-комунальних послуг такі намагання влади змінити принципи гри на комунальному полі розцінюються неоднозначно: від відверто провальних кроків на кшталт прийняття Закону України No1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», який фактично поховав реформу ЖКГ, до відносно позитивних рішень, таких як ліквідація Президентом Петром Порошенком Нацкомпослуг та НКРЕ України і створення на їх базі єдиної Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, що зробить процедуру встановлення тарифів більш прозорою та якісною.

Розуміючі, що внесені останнім часом зміни до законодавства, яке регулює сферу житлово-комунальних відносин, носять несистемний характер.

Кабінетом Міністрів України було розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України під No4563а проект Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який покликаний системно вдосконалити законодавче регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

На відміну від поки що чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» No1875-IV від 24.06.2004 року (зі змінами), урядовий законопроект No4563а пропонує геть іншу філософію побудови взаємовідносин споживачів, виконавців та органів державної влади та місцевого самоврядування.

  • Серед новацій, запропонованих в законопроекті No4563а, можна виділити відсутність таких понять як «виробник» та «балансоутримувач», що більше притаманні радянській системі управління народним господарством, ніж ринковій економіці.
  • Тому законопроектом пропонується визнати учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг лише споживача та виконавця.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги пропонується поділити на:

1) комунальні послуги

  • централізоване питне водопостачання;
  • централізоване водовідведення;
  • гаряче водопостачання;
  • газопостачання;
  • енергопостачання;
  • постачання теплової енергії (теплопостачання);
  • поводження з побутовими відходами;

2) житлову послугу ― послугу з управління багатоквартирним будинком. Тож, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надавалися ЖЕКами, відходить у минуле.

Управління багатоквартирним будинком у разі прийняття законопроекту No4563а буде здійснюватись управителем (фізичною особою-підприємцем або юридичною особою) на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Такий договір з управителем багатоквартирного будинку від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує співвласник, уповноважений на це зборами співвласників багатоквартирного будинку, або особа, уповноважена статутом ОСББ.

Законопроектом No4563а замість поняття «тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території» вводиться поняття «ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком», яка складатиметься

  • з витрат на утримання і проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території,
  • а також винагороди управителеві багатоквартирного будинку.

При цьому ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється за домовленістю сторін та визначається в договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку за один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення.

Відтепер ціноутворення в сфері надання послуг з управління багатоквартирним будинком є незалежним від органів місцевого самоврядування, тобто законопроектом No4563а пропонується прибрати політичну складову у питанні «квартплати».

Зрозумівши нарешті, що енергозбереження починається з обліку ресурсів, уряд пропонує запровадити обов’язків комерційний облік за допомогою вузлів комерційного обліку, крім випадків, коли встановлення вузлів технологічно неможливо.

При цьому фінансування робіт із встановлення у багатоквартирних будинках вузлів комерційного обліку, їх технічного обслуговування, періодичної повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки здійснюватиметься

  • за рахунок коштів суб’єктів господарювання, яким належать на підставі права власності або іншого речового права системи централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення,
  • так і за рахунок фізичних осіб, що є співвласниками або користувачами житлових приміщень у багатоквартирному будинку на принципі співфінансування.

Також слід зауважити, що згідно нових ліцензійних умов виконавці послуг повинні здійснювати відпуск послуги з теплопостачання, постачання холодної та гарячої води) виключно за приладами обліку, які встановлюються та експлуатуються виконавцем послуг, а кошти на це повинні бути закладені у структурі тарифу на відповідну послугу.

Цікаво, що за ухилення від обов’язкового комерційного обліку законопроектом No4563а встановлено можливість застосування відповідальності у вигляді обмеження питного водопостачання юридичної особи, для якої визначено рівень екологічної броні, до рівня екологічної броні, а в разі невиконання фізичними особами ― підприємцями та юридичними особами, для яких рівень екологічної броні не встановлено, законопроект дозволяє застосування повного припинення централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Законопроектом No4563а також встановлюється порядок повідомлення споживача про зміну цін/тарифів на житлово-комунальні послуги за принципом «пост-фактум», не за 15 днів до введення в дію нових тарифів, як зараз, а не пізніше ніж через десять днів з дати введення їх у дію.

Окрім цього, урядом вже в котрий раз порушене питання про необхідність нарахування пені за просрочення платежів за отримані послуги.

Цього разу норма про пеню виписана імперативно, відтепер це не право виконавця, а зобов’язання споживача.

Споживач за законопроектом No4563а зобов’язаний сплачувати пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Прийняття законопроекту No4563а в найближчій перспективі істотно змінить правила гри та принципи взаємовідносин споживача житлово-комунальних послуг та виконавця.

Однак, для того, щоб його норми не залишились декларативними, а новий Закон «Про житлово-комунальні послуги» ефективно діяв, потрібно вже зараз відмовитися від комунального популізму, загравання з населенням в «добрі тарифи» на комірне, розробити цілий комплекс заходів по вихованню відповідального власника, який готовий нести тягар утримання свого майна самотужки, а не чекати допомоги держави чи органів місцевого самоврядування.

Хрустенко С.В.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *